Земельні правовідносини в господарському судочинстві

Прокурор Новосанжарського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Новосанжарської селищної ради, фізичної особи-підприємця К. (далі за текстом – ФОП) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області про визнання недійсними і скасування 1)рішення Новосанжарської селищної ради “Про погодження місця розташування земельного строкового сервітуту та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою” в частині погодження місця розташування малої архітектурної форми на земельній ділянці лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0, 0164 га; 2)рішення “Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право земельного сервітуту” в частині надання ФОП дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту під розміщення малої архітектурної форми (кіоску для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом) площею 164 кв. м. на землях лісогосподарського призначення, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді смт. Нові Санжари; 3)визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту між Новосанжарською селищною радою та ФОП; 4)про зобов’язання К. звільнити земельну ділянку, розташовану в смт. Нові Санжари площею 164 кв. м. шляхом винесення малої архітектурної форми за її межі та повернути територіальній громаді смт. Нові Санжари в особі Новасанжарської селищної ради.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2014 року у справі позовні вимоги прокурора Новосанжарського району Полтавської області задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року апеляційну скаргу ФОП задоволено, рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2014 року у справі скасовано, прийнято нове рішення, яким  в задоволенні позову відмовлено.

Вищий господарський суд України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, вказавши наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ФОП не є ні власником, ні землекористувачем земельної ділянки, а матеріали справи не містять докази того, що потреби ФОП, а саме, розміщення тимчасових споруд, не могли бути задоволені іншим способом, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що не є суб’єктом правовідносин, що виникають з приводу встановлення земельного сервітуту.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що за відсутності у ФОП права на земельний сервітут, Новосанжарська селищна рада мала можливість розпорядитися вказаними земельними ділянками шляхом передачі в оренду, однак, при прийнятті рішень Новосанжарська селищна рада діяла з порушенням норм чинного законодавства та всупереч інтересам територіальної громади.

Отже, є обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання незаконними рішення Новосанжарської селищної ради “Про погодження місця розташування земельного строкового сервітуту та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою” в частині погодження місця розташування малої архітектурної форми на земельній ділянці лісогосподарського призначення орієнтовною площею 0, 0164 га з метою подальшого встановлення особистого строкового сервітуту гр. К. для провадження підприємницької діяльності та надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (право особистого строкового сервітуту), а також рішення Новосанжарської селищної ради “Про затвердження технічної документації із землеустрою, що посвідчують право земельного сервітуту” в частині надання ФОП дозволу на встановлення особистого строкового сервітуту під розміщення малої архітектурної форми (кіоску для продажу фасованих продуктів та літнього майданчику з навісом) площею 164 кв. м. на землях лісогосподарського призначення, які належать на праві комунальної власності територіальній громаді смт. Нові Санжари.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що на землях лісогосподарського призначення ФОП здійснюється комерційна діяльність, і порядок зміни цільового призначення землі всупереч ст. 20 Земельного кодексу України не дотримано.

Оскільки, чинним законодавством заборонено користування земельними ділянками, що належать до комунальної власності без відповідного рішення органу місцевого самоврядування, а також на підставі недійсного правочину, позовні вимоги про зобов’язання ФОП звільнити земельну ділянку, розташовану в смт. Нові Санжари площею 164 кв. м. шляхом винесення малої архітектурної форми за її межі та повернути територіальній громаді смт. Нові Санжари в особі Новосанжарської селищної ради, є обґрунтованими, а тому вірно задоволені місцевим господарським судом. (постанова ВГСУ від 26.02.2015)

матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко

Читайте нас у Telegram

Приєднатися
Поділитись новиною:

Схожі новини: